Дитяча музична школа №5 ім.Римського-Корсакова м.Харкова була заснована 1923 року як філія першої музичноі школи. На початку свого існування розміщувалася за адресою: провулок Аптекарський, 3. На той час у ній навчалося 60 дітей. Перший педагогічний колектив, який з 1941 року очолював Микола Олексійович Хлебніков, нараховував 30 викладачів. У школі було п’ять відділень: фортепіано, скрипки, віолончелі, дитячого співу, музично-теоретичних дисциплін.
Під час війни – з 1941 до 1943 року – діяльність школи було припинено. Після визволення міста – 1943 року – педагогічний склад під керівництвом М.О.Хлебнікова перейшов у харківську музичну школу №1 ім.Бетховена.
25 квітня 1944 року ДМШ№5 ім.Римського-Корсакова відновила свою діяльність у приміщенні клубу Металіст, а з часом – у будинку по вул.Руставелі 29, де розміщується й зараз.

Директором в перші післявоєнні роки була Ескіна Розалія Абрамівна. Колектив педагогів складався з працівників довоєнних років: РожавськаЛ.І.,АлександроваС.А.,ТафтТ.В., а з часом поповнився молодшими педагогами: МарголісБ.С., ПанаіотідіА.Г., БібікВ.І.
Учны ДМШ №5 ім.Римського-Корсакова успішно виступали на міських музичних оглядах, регулярно брали участь у концертах на підприємствах Харкова (фабрика “Печатник”, завод “Авторучка”, Трикотажна фабрика та ін..)
Зв’язок із середніми навчальними закладами та участь у громадському житті міста зробили школу популярною, з’явилася зацікавленість дітей у здобутті музичноі освіти.
Поступово контингент збільшувався, і на 01.09.1949р. у школі було вже 233 учня.
Протягом багатьох років кращі вихованці школи продовжують навчання в музичному училищі та вищих мистецьких навчальних закладах, стають високопрофесійними спеціалістами, працюють у творчих колективах Харкова та інших міст Украіни.
ДМШ № 5 ім. Римського-Корсакова пишається своїми випускниками, серед яких такі відомі діячі музичного мистецтва, як професор ХДУМ ім.І.Котляревського, харківський композитор Л.М.Булгаков, професор Киівськоі національноі музичноі академіі В.Н.Золочевський, відомий український композитор, автор опер, балетів, симфонічних та вокальних творів В.С.Губаренко, викладач ХССМШі С.І.Захарова, колишній директор ДМШ№9 м.Харкова Л.М.Тесленко. Випускниця школи, доцент, кандидат мистецтвознавства О.О.Александрова викладає в Харківській гуманітарно-педагогічній академіі, а А.С.Бочарова, Н.О.Машина, А.С.Зареченська – у Харківському музичному училищі ім.Б.Лятошинського.
Численні учні минулих років повернулися до нашої школи вже як педагоги. Це ПанаіотідіА.Г., БукреевЮ.І., КарпусенкоЕ.В., ГладкаІ.Г., Ємел’яноваЛ.М., ВисоковськаТ.В., ЛеоноваН.М., БелоусН.Я., МаслоО.І., ЄвграфоваН.В., ШапченкоТ.В., МамчинаВ.М., ЮркевичІ.І., КотлярС.Д., ЧернишевичІ.В., ПальвальІ.В., СупрунюкГ.В.
Значний внесок у формування та становлення школи зробили директори, які очолювали заклад в різні роки: РожавськаЛ.І., КалінінА.С., БібікВ.Н., МаломужМ.П., СергієнкоО.О.
1975 року було відкрито відділ духових інструментів, на якому працювали кращі педагоги міста: ДудніковМ.М., МарштейнЕ.Л., ЗубахаА.Я. та інші. Тоді ж був заснований духовий оркестр, що згодом дістав звання зразкового.
1980 року за рішенням Харківськоі міськради ДМШ №5 ім. Римського-Корсакова було передано також приміщення по вул. Нетечінській 16, у якому відбуваються заняття духового, струнного та народного відділень.

Знайомство дітей із чарівним світом музичного мистецтва спонукає займатися різними видами художньо-естетичноі діяльності. За проханням батьків в нашій школі були відкриті класи хореографіі, фольклору, художнє відділення. Кожен учень має чудову можливість виявити свої потенційні здібності.
За останні роки життя школи активізувалось. З 1994 року відновлена та продовжується традиція проведення звітних концертів. Творчі учнівські колективи (ансамблі скрипалів, віолончелістів, гітаристів, духовий оркестр, хор, фольклорний та танцювальний колективи) із великим успіхом беруть участь у міжнародних, усеукраїнських, обласних, міських конкурсах та фестивалях.
Сьогодні ДМШ №5 ім.Римського-Корсакова – провідний навчальний мистецький заклад, контингент якого становить більше ніж 500 учнів та майже 100 високопрофесійних, досвідчених, творчих педагогів.
Організація навчально-виховного процесу базується на поєднанні кращих традицій та нових методів навчання, відповідає рівню сучасних вимог.
Багато років на базі ДМШ№5 ім.Римського-Корсакова проводяться семінари, майстер-класи, міські та обласні конкурси й олімпіади. Учні та викладачі нашої школи – постійні учасники цих заходів. Значна кількість перемог є яскравим показником якісної та професійної роботи педагогів, які всебічно розвивають творчі здібності учнів, надають їм практичних навичок та вмінь, виховують справжніх шанувальників музичного мистецтва.
Історія школи продовжується, попереду ще багато цікавих творчих подій. Зараз колектив ДМШ №5 ім.Римського-Корсакова готується гідно зустріти своє 100-річчя новими успіхами та досягненнями у великій справі естетичного виховання дітей
Амалія Георгіївна Панаіотіді

Амалія Георгіївна Панаіотіді народилася 17.10.1926 р. в м. Харкові. Батько – робітник сцени Харківського державного російського драматичного театру ім. О.С. Пушкіна, мати – швачка-надомниця. Дитинство було затьмарене арештом батька 30.12.1937 р. за безпідставним звинуваченням і його смертю в березні 1939 р. (посмертно реабілітований 22.03.1963 р. у зв’язку з відсутністю складу злочину). Залишившись удвох з матір’ю, знайшла в собі сили вчитися паралельно в двох школах: середній школі №45 м. Харкова та Дитячій музичній школі імені М.А. Римського-Корсакова (номеру школа тоді не мала). Значний вплив на початкову музичну освіту А.Г. Панаіотіді мали педагоги-піаністи Н.А. Попова і Л.М. Котоміна.
Під час окупації Харкова нацистськими військами (з осені 1941 р. по 23.08.1943 р.) в освіті довелося зробити перерву. Однак уже восени 1943 р. А.Г. Панаіотіді вступає до Харківського музичного училища (ХМУ) по класу фортепіано і в 1946 р. закінчує його з присвоєнням кваліфікації педагога дитячих музичних шкіл. Тут великий внесок в її формування як педагога-піаніста внесла Р.С. Горовиць – сестра знаменитого піаніста Володимира Горовиця. Після війни було завершено повну загальну середню освіту (вечірня середня школа №3 м. Харкова), а в 1951 р. були здані вступні іспити на історичний факультет Харківського державного університету.
Незважаючи на тільки відмінні та добрі оцінки, балів для вступу, на жаль, не вистачило. Після цього А.Г. Панаіотіді повністю присвятила свої зусилля відновленню музичної освіти в напівзруйнованому війною Харкові. Ще 26.08.1946 р. вона зарахована викладачем фортепіано в музичну школу №5 ім. М.А. Римського-Корсакова. Усі записи в трудовій книжці А.Г. Панаіотіді пов’язані виключно з цією школою.
Потекли робочі будні: праця викладача і концертмейстера, діти з різними рівнями здібностей і амбіцій… Свій підхід до кожного, але незмінно – висока самовіддача. Результат – як мінімум добротний виконавський рівень. Виховано кілька поколінь людей з високою внутрішньою культурою, що спирається на музичну освіту.
Десятки учнів класу А.Г. Панаіотіді продовжили професійне музичне навчання:
1) Нікітенко Віра – ХМУ, Харківський інститут мистецтв (ХІІ);
2) Клугман Людмила – ХМУ, ХІІ;
3) Тернопіль Тамара – ХМУ;
4) Крупкіна Тетяна – ХМУ;
5) Волченко Анна – Харківський інститут культури (ХІК);
6) Сенокосова Галина – ХМУ;
7) Чечель Тамара – ХМУ, ХІІ;
8) Павлусенко Євгенія – ХМУ;
9) Дрікер Регіна – ХМУ, ХІІ;
10) Захарова Світлана – Харківська музична школа-десятирічка, ХІІ;
11) Соболь Інна – ХМУ, Ленінградська консерваторія;
12) Перцов Віктор – ХМУ, ХІІ;
13) Лащенко Ольга – ХМУ, ХІІ;
14) Шулькін Олена – ХМУ;
15) Беркович Лариса – ХМУ, ХІІ;
16) Целіо Ірина – ХМУ, ХІІ;
17) Гутник Вероніка – ХМУ, ХІК;
18) Шаповал Ірина – педагогічне училище (м. Харків);
19) Чернишевич Ірина – музичне училище (м. Ургенч, Узбекистан), Інститут культури (м. Ташкент, Узбекистан);
20) Тихонович Валентина – ХМУ;
21) Щербакова Ірина – ХМУ, ХІІ;
22) Введенська Тетяна – ХМУ;
23) Соловйова Світлана – ХМУ;
24) Гранат Ася – ХМУ, ХІІ;
25) Бірки Наталя – ХМУ, ХІІ;
26) Нечитайло Олена – ХМУ;
27) Маргуліс Анжеліка – музичне училище (м. Миколаїв);
28) Пахальчук Інна – ХМУ, ХІК;
29) Клепікова Олена – музичне училище (м. Курськ);
30) Кузнєцова Вікторія – педагогічне училище (м. Харків);
31) Левченко Світлана – ХІК;
32) Чернишевич Анна – педагогічне училище (м. Харків), ХІІ та інші.
Учні класу А.Г. Панаіотіді займали 1-е і 3-е місця на обласному огляді дитячих музичних шкіл і 2-е – на республіканському огляді. Багато з її учениць вибрали шлях педагога класу фортепіано в різних музичних навчальних закладах м. Харкова: С. Захарова (Музична школа-десятирічка); Т. Введенська (директор ДМШ №15); Л. Клугман (ДМШ №5); Е. Карпусенко (ДМШ №5); І. Чернишевич (ДМШ №5); А.Чернишевич (ДМШ №15).
Деякі з учениць досягли помітних висот в області науки: В. Кравченко – доктор філософських наук, Є. Шевченко – кандидат педагогічних наук, А. Глушакова (Соболєва) – кандидат фізико-математичних наук. Серед випускників А.Г. Панаіотіді – лікарі, вихователі, бізнесмени.
Багато років на посаді педагога фортепіанного відділу ДМШ №5 А.Г. Панаіотіді сприяла росту педагогічної майстерності та методичної зрілості декількох поколінь викладачів. До жовтня 1976 р. багато років очолювала бюро фортепіанного відділу. Багаторазово була обрана головою місцевого комітету профспілки. З жовтня 1976 р. до липня 1986 р. працювала заступником директора школи з навчально-виховної частини. Вийшовши на пенсію, продовжувала працювати як педагог по класу фортепіано аж до грудня 2001 р.
Сумлінна праця А.Г. Панаіотіді неодноразово відзначена грамотами всесоюзного і республіканського міністерств культури, грамотами ЦК республіканської профспілки працівників культури, вдячністю Харківського міського голови.
У грудні 1967 року наказом всесоюзного Міністерства культури нагороджена відзнакою «За відмінну роботу». Рішенням Харківської обласної Ради народних депутатів в червні 1982 р. нагороджена медаллю «Ветеран праці».
Уже перебуваючи на пенсії, продовжувала консультувати педагогів ДМШ №5 з питань педагогічної та методичної роботи.
Померла в колі сім’ї 13 травня 2008 р. Похована в м. Харкові.




















