Випускна робота: «Березілець»; скульптурна композиція в рельєфі; Учениця: Комісаренко Ксенія. Викладач: Кушнір Ірина Михайлівна

Лесь Курбас жив із кулею в серці і загинув від кулі ката в урочищі Сандармох.

Він народився 25 лютого 1887 року в Самборі, тоді Австро-Угорщина, і став людиною, яка радикально змінила український театр. Навчався у Віденському та Львівському університетах, працював актором, але швидко зрозумів, що українській сцені потрібна не адаптація, а модернізація.

У 1917 році в Києві заснував Молодий театр, лабораторію нових форм. У 1922 році створив мистецьке об’єднання Березіль, яке стало центром театрального авангарду 1920-х. Курбас мислив театром як філософією, працював із ритмом, монтажем, світлом і пластикою, вводив експресіоністичну та конструктивістську естетику.

Співпраця з Миколою Кулішем дала українській сцені «Народного Малахія», «Мину Мазайла», «Маклену Грасу», тексти про травму ідентичності, провінційність і колоніальну залежність мислення.

Куля з’явилася в його тілі через нерозділене кохання. Лесь не бачив продовження життя, але лікарі не наважилися дістати кулю, і вона залишилася біля серця.

У 1933 році Курбаса усунули з посади художнього керівника Березоля і заарештували за звинуваченням у «націоналізмі». Його засудили до п’яти років таборів і відправили на Соловки.

У листопаді 1937 року, в розпал Великого терору, Леся Курбаса розстріляли разом із сотнями представників української інтелігенції в Сандармоху.

Йому було 50 років. Він був не лише жертвою сталінських репресій, а частиною покоління, яке сьогодні називаємо Розстріляним відродженням.